Архівні документи для громадянства Чехії за походженнямЕкспертна оцінка, пошук та витребування офіційних документів з Україні

Законодавство Чехії про громадянство значною мірою спирається на правову доктрину jus sanguinis (право крові). У межах цієї структури громадянство передається безперервно від батьків до дитини через покоління. Якщо батько або мати мали чехословацьке громадянство на момент народження дитини, дитина автоматично набувала це громадянство.

Доведення чеського громадянства за походженням передбачає оцінку безперервної передачі громадянства через кожне покоління. Розділ 31 Закону № 186/2013 Зб. дозволяє набуття чеського громадянства шляхом декларації для нащадків колишніх чехословацьких громадян до третього покоління. Ця система базується на такій моделі:

• Предок володів чехословацьким громадянством.
• Предок зберіг громадянство до народження наступного покоління.
• Громадянство перейшло законно до дитини за фактом народження від громадянина.
• Передача повторювалася безперервно по прямій лінії аж до вас.

Права на чехословацьке громадянство були встановлені Конституційним актом № 236/1920 Зб. Закон пов’язував громадянство держави безпосередньо з правом на доміциль (domovské právo) на території Першої Чехословацької Республіки. Ваші предки набули громадянства, якщо вони постійно проживали в Чехословаччині в період з 28 жовтня 1918 року по 1 січня 1920 року.

Передача та спадкоємність чехословацької національності регулюються історичними актами, що застосовуються хронологічно:

• Згідно із Законом 1920 року:
  • Законнонароджені діти: набувають громадянства батька.
  • Позашлюбні діти: набувають громадянства матері.
• Згідно із Законом 1949 року та наступними законами:
  • Дитина набуває громадянства за народженням, якщо принаймні один з батьків володіє чехословацьким громадянством.

Положення щодо втрати громадянства оцінюють історичні акти та двосторонні договори:

• Натуралізація в іноземній країні (наприклад, США чи Канаді) часто призводила до автоматичної втрати чехословацького громадянства згідно з Договором про натуралізацію між США та Австро-Угорщиною 1868 року (застосовувалося до ранніх громадян Чехословаччини) та Чехословацько-американським договором про натуралізацію 1928 року.
• Чехословацька жінка, яка вийшла заміж за іноземця до 24 червня 1947 року, втрачала громадянство ipso iure (за законом) згідно з цією системою.
• Декрети Бенеша↗ та Договір між ЧСР та СРСР:
• етнічні німці та угорці втратили права громадянства 10 серпня 1945 року;
• етнічні рутени (=українці/русини) із Закарпаття втратили права громадянства 1 квітня 1946 року.

Отримання чеського громадянства за походженням вимагає офіційної документації, що встановлює два фундаментальні факти:

• Ваш предок володів чехословацьким громадянством.
• Безперервна передача цього громадянства безпосередньо до вас.

Створення цієї доказової бази передбачає витребування специфічних категорій історичних та актових записів, таких як:

• акти цивільного стану (свідоцтва про народження, шлюб та смерть) для кожної особи в прямій лінії, що пов’язує вас із чехословацьким громадянином;
• свідоцтва про доміциль (Domovský list);
• реєстри мешканців;
• дані перепису населення 1921 та 1930 років (Sčítání lidu);
• заяви на отримання паспорта;
• записи про військову службу;
• документи про освіту;
• інші документи, що підтверджують права на громадянство.

Мій професійний досвід значною мірою зосереджений на предках із Підкарпатської Русі (Podkarpatská Rus), нині Закарпатська область — зокрема українських територіях у межах Першої Чехословацької Республіки (První republika) з 1919 по 1939 рік. Google Maps

Для Свідоцтва про належність до чеської земляцької спільноти будь-який прямий предок у вашому родововоді з документальними доказами чеського походження виконує вимогу для отримання Свідоцтва про належність до чеської земляцької спільноти за кордоном (Potvrzení o příslušnosti k české krajanské komunitě v zahraničí). Це свідоцтво відкриває прямий шлях до набуття чеського громадянства за походженням.

Законодавство оцінює національність та етнічну приналежність на основі об’єктивних історичних декларацій. Історичні документи предка повинні містити чітке зазначення “чех/чешка” (Češi/Češky/Čech/Češka/Češká) [згідно зі ст. 1 п. а) Урядової постанови Чеської Республіки № 1014 від 8 грудня 2014 року (Usnesení vlády České republiky č. 1014 ze dne 8. prosince 2014)].

Таке зазначення має бути вказано у графі “Національність/Етнічна приналежність/Раса/Народ” (národnost) документа. Виявлення цієї точної термінології в архівних документах підтверджує ваші родинні зв’язки.

Витребування документів для свідоцтв про етнічне походження вимагає ретельного генеалогічного дослідження для виявлення записів із чітким зазначенням чеської національності/етнічності.

Замовте зараз